Для України набуває чинності Стамбульська конвенція

     Свобода від насильства – одне з основоположних прав і свобод людини, які держава має відстоювати і захищати. Домашнє насильство та насильство стосовно жінок становить серйозне порушення прав людини, яке базується в першу чергу на гендерній нерівності та дискримінації за ознакою статі.
     "1 листопада 2022 року для України набула чинності Стамбульська конвенція. Відповідно до неї, постраждалим особам забезпечується якнайкращий захист і підтримка, сприяння їх фізичному, психологічному та соціальному відновленню".
     Стамбульська конвенція — це міжнародна угода Ради Європи, яку станом на січень 2020 року підписали вже понад 35 країн Європейського Союзу.
     Україна була однією з держав-авторок Конвенції та однією з перших підписала її (у 2011 році), однак ратифікувала документ лише у 2022 році.
     Конвенція встановлює кримінальну відповідальність за насильство проти жінок. Так, це не лише сексуальне й фізичне, а ще й психологічне, економічне насильство, примусовий шлюб, примусовий аборт або стерилізація, каліцтво жіночих геніталій, «злочини, вчинені в ім’я так званої честі», переслідування тощо.
     Цілями цієї Конвенції є:
- захист жінок від усіх форм насильства й недопущення, кримінальне переслідування та ліквідація насильства стосовно жінок і домашнього насильства;
- сприяння ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок та заохочення дійсної рівності між жінками та чоловіками, у тому числі шляхом надання жінкам самостійності;
- розробка всеосяжних рамок, політики та заходів для захисту всіх жертв насильства стосовно жінок і домашнього насильства та надання їм допомоги;
- заохочення міжнародного співробітництва з метою ліквідації насильства стосовно жінок і домашнього насильства;
- забезпечення підтримки та надання допомоги організаціям та правоохоронним органам в ефективному співробітництві для прийняття комплексного підходу до ліквідації насильства стосовно жінок і домашнього насильства.

     Сфера застосування Конвенції
1. Ця Конвенція застосовується до всіх форм насильства стосовно жінок, у тому числі домашнього насильства, яке зачіпає жінок непропорційно.
2. Сторони заохочуються застосовувати цю Конвенцію до всіх жертв домашнього насильства. Під час виконання положень цієї Конвенції Сторони звертають особливу увагу на жінок - жертв насильства за гендерною ознакою.
3. Ця Конвенція застосовується в мирний час і в ситуаціях збройного конфлікту.

     Заходи захисту

1. Сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для захисту прав та інтересів жертв, у тому числі їхніх особливих потреб як свідків, на всіх стадіях розслідування та судового провадження, зокрема шляхом:
a) забезпечення їхньої безпеки, а також безпеки їхніх сімей та свідків від погроз, помсти та повторної віктимізації;
b) забезпечення інформування жертв, принаймні у випадках, коли жертви та сім'ї можуть бути в небезпеці, коли правопорушник утік або його звільнено тимчасово чи остаточно;
c) інформування їх згідно з умовами, передбаченими національним законодавством, про їхні права й послуги, які їм може бути надано, та про наслідки розгляду їхньої заяви, обвинувачень, загальний розвиток розслідування та провадження, їхню роль у цьому, а також результат розгляду їхньої справи;
d) надання жертвам можливості в спосіб, що відповідає процесуальним нормам національного законодавства, бути вислуханими, подавати докази та викладати безпосередньо або через посередника свої думки, потреби й стурбованості, а також щоб такі думки, потреби й стурбованості були розглянуті;
e) забезпечення жертв належними послугами підтримки для представлення та врахування належним чином їхніх прав й інтересів;
f) забезпечення того, щоб могли бути прийняті заходи для захисту приватного життя та репутації жертви;
g) забезпечення уникнення контакту між жертвами та правопорушниками в приміщеннях суду та правоохоронних органів, де це можливо;
h) надання жертвам незалежних та компетентних перекладачів, коли жертви є учасниками провадження або коли вони подають докази;
i) надання можливості жертвам давати свідчення відповідно до норм, передбачених національним законодавством, у залі суду без особистої присутності або принаймні без присутності ймовірного правопорушника, особливо шляхом використання відповідних комунікаційних технологій, де це можливо.

2. Дитина - жертва та дитина - свідок насильства стосовно жінок і домашнього насильства забезпечуються, де це доречно, спеціальними заходами захисту з урахуванням найкращих інтересів дитини.

     Впровадження положень Стамбульської конвенції має стати дієвим механізмом захисту прав осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.