У постанові, ухваленій у справі №6-192цс16 29.06.2016, Верховний Суд висловив правову позицію щодо компенсації майнової шкоди. Право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права виникає з моменту відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, а не із часу настання ДТП.
Заподіяння потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов’язання, в якому праву потерпілого вимагати компенсації завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов’язок особи, яка завдала шкоди.
Водночас така ДТП є підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким потерпілий так само має право вимоги до страховика.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань — деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб реалізації свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про компенсацію цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, котра завдала шкоди, застрахувала
свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 Цивільного кодексу підстав.
Загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.261 ЦК, визначено, що «перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила».
У справі, яка переглядається, суди встановили, що позивачка після настання ДТП своєчасно звернулася до страховика із заявою про виплату їй страхового відшкодування у зв’язку з ДТП, що сталася з вини фізичної особи, з якою страховик уклав договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страховик 16.07.2012 відмовив їй у виплаті цього відшкодування.
З огляду на це суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачка звернулася з позовом до страховика в межах позовної давності та отримала реальну можливість захистити своє право в судовому порядку після відмови страховика здійснити таку виплату, коли її очікуване право на задоволення своїх вимог про компенсацію майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, було порушене.
З урахуванням зазначених обставин, відступаючи від правового висновку, викладеного у постанові ВС від 11.11.2015 у справі №6-309цс15, зокрема, про те, що саме із
часу настання ДТП у потерпілого виникає право вимоги до страхової компанії, відповідальної за заподіювача шкоди, та починається перебіг позовної давності, необхідно звернути увагу, що право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права виникає, а відповідний перебіг позовної давності починається з моменту, коли право цієї особи порушене, коли особа довідалася про відповідне порушення, тобто з моменту відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.
За матеріалами ЗіБ
_03_03.png)
