За домашнє насильство кримінальна відповідальність

У деяких верствах населення існує загальноприйнята, помилкова позиція, згідно з якою сімейні стосунки – це сімейна справа, і навіть насильство в сім’ї не є злочином. Але так не повинно бути, щоб основоположні права людини порушувались у сімейних чи близьких до них відносинах, а суспільству до цього було байдуже. Саме тому з 11 січня 2019 року набули чинності новели у кримінальному законодавстві України, згідно яких за домашнє насильство наставатиме кримінальна відповідальність.

Так, Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 126-1 «Домашнє насильство», яка передбачає, що домашнє насильство - це систематичне вчиненні насильницьких актів. При цьому закон вказує на три альтернативні форми насильства: 1)фізичне; 2)психологічне; 3)економічне.

Під фізичним насильством розуміються, зокрема, ляпаси, стусани, штовхання, тощо. Що ж до інших правопорушень насильницького характеру (заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, незаконне позбавлення волі та інше), також є фізичним насильством, але потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями.

Психологічне насильство включає словесні та невербальні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Економічне насильство включає, серед іншого умисне позбавлення житла, їжі, одягу, майна або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчання.

Обов’язковою ознакою домашнього насильства як злочину, є наслідки, що виражаються у:

1)        фізичних або психологічних стражданнях (змістом яких є біль, тривога, переживання);

2)        розладах здоров’я;

3)        втраті працездатності;

4)        емоційна залежності;

5)        погіршенні якості життя потерпілої особи.

Оскільки, йдеться про включно «домашнє насильство», то жертвою злочину може бути один з подружжя чи колишнього подружжя, або насильство у стосунках між поколіннями- зазвичай батьками і дітьми або дідами (бабами) й онуками. У той же час спільне проживання між кривдником і потерпілим не вимагається, тобто жертва і кривдник можуть проживати як разом так і окремо.

До осіб, визнаних винними у вчиненні домашнього насильства, судом можуть бути застосовані такі види покарань: громадські роботи, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Прес-служба суду