Верховинський районний суд Івано-Франківської області

УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

розгляду Верховинським районним судом справ

у сфері обігу наркотичних засобів в 2012 році.

В 2012 році на розгляд Верховинського районного суду поступило 8 кримінальних справ щодо осіб, які вчинили кримінальне правопорушення в сфері обігу наркотичних засобів, з яких 7 справ розглянуто, а 1 справу направлено по підсудності.

1. Кримінальна справа про обвинувачення Гіндея Богдана Івановича за ст. 309 ч.1 КК України поступила на розгляд суду 30.01.2012р. При призначенні справи до попереднього та до судового розгляду строків (ст.ст. 241, 256 КПК України) не порушено. Під час розгляду справи судом дотримано права підсудного та забезпечно право на захист. Судом з’ясовано, чи правильно розуміє підсудний та інші учасники судового розгляду зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добросовісності та істинності його позиції, а також роз’яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. При цьому судом постановлено ухвалу, якою дослідження доказів по справі обмежено допитом підсудного та дослідженням письмових доказів. Судом встановлено,що вина підсудного у вчиненні злочину доведена повністю, його дії кваліфіковані правильно за ст.309 ч.1 КК України, незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту. Призначаючи покарання підсудному суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочин, особу підсудного, що позитивно характеризується, у вчиненому щиро розкаюється і вважає, що йому слід призначити покарання в виді штрафу. Вироком суду від 17.02.2012 р. визнано Гіндея Богдана Івановича винним за ст.309 ч.1 КК України і призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот пятдесять) грн.

2. Кримінальна справа про обвинувачення Рибенчука Миколи Миколайовича за ст. 307 ч.2 КК України поступила на розгляд суду 02.04.2012р. При призначенні справи до попереднього та до судового розгляду строків (ст.ст. 241, 256 КПК України) не порушено. Під час розгляду справи судом дотримано права підсудного та забезпечно право на захист. Судом встановлено, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена повністю, його дії за ст. 307 ч. 2 КК України кваліфіковано правильно - незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб та зберігав з метою його збуту. Призначаючи покарання підсудному Рибенчуку М.М. суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, що раніше судимий, характеризується позитивно, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінює свій поступок, має на утриманні перестарілу матір, втратив батька і вважає за можливе застосувати ст.69 КК України і при призначенні покарання перейти до більш м’якого виду основного покарання не зазначеного в санкції ст.307 ч. 2 КК України. 16.08.2012 р. судом винесено вирок щодо Рибенчука Миколи Миколайовича, його визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст.307 ч.2 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України – один рік позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 07.12.2011 року терміном 22 дні і призначено остаточне покарання за сукупністю вироків терміном один рік двадцять два дні позбавлення волі.

3. Кримінальна справа про обвинувачення Остапенка Дмитра Віталійовича за ст.ст. 307 ч.2, 317 ч.1 КК України поступила на розгляд суду 22.04.2012р. При призначенні справи до попереднього та до судового розгляду строків (ст.ст. 241, 256 КПК України) не порушено. Під час розгляду справи судом дотримано права підсудного та забезпечно право на захист. Судом встановлено, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена повністю, його дії за ст. 317 ч.1, 307 ч. 2 КК України кваліфіковано правильно - організував місце для незаконного вживання наркотичних засобів та незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб та зберігав з метою його збуту. Призначаючи покарання підсудному Остапенко Д.В. суд врахував характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу підсудного, що раніше не судимий, характеризується позитивно, у вчиненому щиро розкаявся і сприяв розкриттю злочину, змінив спосіб життя і має постійне місце проживання та роботи, хворіє, критично оцінює свій поступок, і вважає за можливе застосувати ст.69 КК України, при призначенні покарання перейти до більш м’якого виду основного покарання не зазначеного в санкції ст.307 ч. 2 КК України. З урахуванням даних обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним та ступінь небезпечності його для суспільства, суд прийшов до висновку, що виправлення Остапенка Д.В. можливе без відбуття покарання із застосуванням ст. 75 КК України призначивши іспитовий термін та поклав відповідні на нього обов’язки відповідно до ст. 76 п.2,4 КК України. Вироком суду від 31.05.2012 року Остапенка Дмитра Віталійовича визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 317 ч.1, 307 ч.2 КК України та призначено покарання: за ст. 317 ч.1 КК України –три роки позбавлення волі; за ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України – 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено Остапенко Дмитру Віталійовичу покарання у виді позбавлення волі строком три роки шість місяців з конфіскацією всього належного йому майна. Із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання із іспитовим строком на три роки. Відповідно до ст. 76 п. 2, 4 КК України поклаено на засудженого Остапенка Дмитра Віталійовича обов’язок періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції та не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекці.

4. Кримінальна справа про обвинувачення Лагодяк Світлани Дмитрівни за ст. 310 ч.1 КК України поступила на розгляд суду 31.07.2012р. При призначенні справи до попереднього та до судового розгляду строків (ст.ст. 241, 256 КПК України) не порушено. Під час розгляду справи судом дотримано права підсудного та забезпечно право на захист. Судом з’ясовано, чи правильно розуміє підсудна та інші учасники судового розгляду зміст обставин, які ніким не оспорюється, чи немає сумнівів у добросовісності та істинності її позиції, а також роз’яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. При цьому судом постановлено ухвалу, якою дослідження доказів по справі обмежено допитом підсудної, та дослідженням письмових доказів. Суд прийшов до висновку, що вина підсудної Лагодяк Світлани Дмитрівни у вчиненні злочину доведена повністю, її дії кваліфіковано вірно ч.1 ст. 310 КК України, оскільки вона незаконно посіяла та вирощувала снотворний мак у кількості 172 рослини. Призначаючи покарання підсудній судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, обставини справи пом’якшуючі, що у вчиненому щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину та вважає що їй слід призначити покарання у виді штрафу. Таке покарання буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Вироком суду від 29.08.2012 року Лагодяк Світлану Дмитрівну визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.310 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в сумі1700 (одна тисяча сімсот) грн.

5. Кримінальна справа про обвинувачення Букатки Юрія Федоровича за ст. 310 ч.1 КК України поступила на розгляд суду 31.07.2012р. При призначенні справи до попереднього та до судового розгляду строків (ст.ст. 241, 256 КПК України) не порушено. Під час розгляду справи судом дотримано права підсудного та забезпечно право на захист. Судом з’ясовано, чи правильно розуміє підсудний та інші учасники судового розгляду зміст обставин, які ніким не оспорюється, чи немає сумнівів у добросовісності та істинності його позиції, а також роз’яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. При цьому судом постановлено ухвалу, якою дослідження доказів по справі обмежено допитом підсудного, та дослідженням письмових доказів. При зазначених обставинах, суд приходить до висновку, що вина підсудного Букатки Юрія Федоровича у вчиненні злочину доведена повністю, його дії кваліфіковано правильно за ч.1 ст. 310 КК України, оскільки він незаконно посіяв та вирощував снотворний мак у кількості 241 рослини. Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, обставини справи пом’якшуючі, що у вчиненому щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, та вважає що виправлення Букатки Юрія Федоровича можливе без відбування покарання із застосування ст.75 КК України та покладенням обов’язків відповідно до ст.76 КК України. Вироком суду від 30.08.2012 року Букатку Юрія Федоровича визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.310 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 1 (один) рік. Відповідно до п.2 ч.1 ст.76 КК України покладено на Букатку Юрія Федоровича обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

6. Кримінальна справа про обвинувачення Копильчука Ігоря Івановича за ст. 310 ч.1 КК України поступила на розгляд суду 31.07.2012 р. При призначенні справи до попереднього та до судового розгляду строків (ст.ст. 241, 256 КПК України) не порушено. Під час розгляду справи судом дотримано права підсудного та забезпечно право на захист. Судом з’ясовано, чи правильно розуміє підсудний та інші учасники судового розгляду зміст обставин, які ніким не оспорюється, чи немає сумнівів у добросовісності та істинності її позиції, а також роз’яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. При цьому судом постановлено ухвалу, якою дослідження доказів по справі обмежено допитом підсудної, та дослідженням письмових доказів. При зазначених обставинах, суд прийшов до висновку, що вина підсудного Копильчука Ігора Івановича у вчиненні злочину доведена повністю та його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 310 КК України, оскільки він незаконно посіяв та вирощував снотворний мак у кількості 217 рослин. Призначаючи покарання підсудному, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, обставини справи пом’якшуючі, що у вчиненому щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину та вважає що йому слід призначити покарання у виді штрафу. Таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Вироком від 29.08.2012 року Копильчука Ігоря Івановича визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.310 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в сумі1700 (одна тисяча сімсот) грн.

7. Кримінальна справа про обвинувачення Маківничук Віри Василівни за ст. 311 ч.2 КК України поступила на розгляд суду 21.09.2012 р. При призначенні справи до попереднього та до судового розгляду строків (ст.ст. 241, 256 КПК України) не порушено. Під час розгляду справи судом дотримано права підсудного та забезпечно право на захист. Судом з’ясовано, чи правильно розуміє підсудна та інші учасники судового розгляду справи зміст обставин, які ніким не оспорюється, чи немає сумнівів у добросовісності та істинності її позиції, а також роз’яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. При цьому судом постановлено ухвалу, якою дослідження доказів по справі обмежено допитом підсудної, та дослідженням письмових доказів. Суд вважає за доведену вину Маківничук В.В.у вчиненні злочину за ч.2 ст. 311 КК України. Таким чином, вина підсудної у вчиненні злочину доведена повністю, її дії за ст. 311 ч.2 КК України кваліфіковано правильно - незаконно придбала та незаконно збула прекурсори . Призначаючи покарання підсудній Маківничук В.В. суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу підсудної, що раніше не судима, характеризується виключно позитивно, у вчиненому щиро розкаялася і сприяла розкриттю злочину, має на утриманні четверо дітей двоє із яких є неповнолітніми, критично оцінює свій поступок, і вважає за можливе застосувати ст.69 КК України і при призначенні покарання перейти до більш м’якого виду основного покарання не зазначеного в санкції ст.311 ч. 2 КК України. З урахуванням даних обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудною та ступінь небезпечності її для суспільства, суд приходить до висновку, що підсудній слід обрати покарання у виді штрафу. Вироком від 22.10.2012 року Маківничук Віру Василівну визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 311 ч.2 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України – 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. штрафу.

Кримінальні справи у сфері обігу наркотичних засобів протягом 2012 року судом на додаткове розслідування не направлялись.

Вироки винесені по справах зазначеної категорії та розглянутих в 2012 році в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувались.

Справ щодо неповнолітніх, категорії «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення» на розгляд суду в 2012 році не надходило.

В 2012 році по справах щодо вчинених злочинів у сфері обігу наркотичних засобів окремі ухвали (постанови) судом не виносилось.

УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ розгляду Верховинським районним судом справ у сфері обігу наркотичних засобів в 2012 році.